Актуальність
Специфічні харчові компоненти ймовірно можуть спричинювати запалення у кишківнику, що супроводжується підвищенням рівнів інтерлейкіну 6 (IL6), С-реактивного білку (СРБ) та рецептору 1В фактору некрозу пухлин (TNFRSF1B) та збільшує ризик колоректального канцерогенезу.
Запальні наслідки особливостей харчування можна оцінити із застосуванням емпіричної оцінки запальної моделі харчування (EDIP score), розрахованої на споживанні 18 продуктів, які асоціюються з рівнями IL6, СРБ та TNFRSF1B у плазмі крові.
Запальне середовище у кишечнику (відповідно до підвищеного рівня IL6, СРБ та TNFRSF1B у периферичній крові) призводить до пошкодження слизового бар’єру та впливає на імунну відповідь, одночасно впливаючи на кишкову мікробіоту. Колонізація бактеріями Fusobacterium nucleatum асоціюється наявністю та проявами колоректальної аденокарциноми.
Було досліджено зв’язок між дієтою та промоцією запалення (на підставі EDIP score) та підтипами колоректального раку залежно від рівня присутності F.nucleatum у пухлинному мікробіоценозі.
Методи дослідження
Модель харчування оцінювали (відповідно до EDIP score) шляхом аналізу опитувальників щодо частоти споживання певних харчових продуктів учасницями Nurses’ Health Study (до 1-го червня, 2012 року) та учасниками Health Professionals Follow-up Study (до 31-го січня, 2012 року).
Суб’єкти з обох когорт повідомляли про діагнози раку ободової або прямої кишки в опитувальниках, які заповняли кожні півроку. Випадки смертності від колоректального раку визначались у Національному реєстрі смертей та від найближчих рідних учасників. Біоптати пухлинних тканин отримувались у шпиталях, де пацієнтам виконувалась резекція пухлин. F.nucleatum визначалась за допомогою ПЛР.
Далі дані було статистично оброблено для оцінки асоціації EDIP score з ризиком коюлоректального раку залежно від статусу інфікування F.nucleatum.
Результати
Протягом 28 річного спостереження 124 433 учасників було зареєстровано 951 випадок колоректального раку із визначенням статусу наявності F. nucleatum.
Вища кількість балів за EDIP score була асоційована з вищою ймовірністю F nucleatum–позитивних колоректальних пухлин (р=0,03). При порівнянні вищих та нижчих тертилей за EDIP score відносний ризик F.nucleatum– асоційованих колоректальних пухлин склав 1.63 (95% ДІ, 1.03–2.58).
EDIP score не мав асоціації з F.nucleatum–негативними пухлинами (р= 0,44). Висока кількість балів за EDIP score виявилась асоційованою з проксимальними F.nucleatum–позитивними колоректальними пухлинами, але не мала асоціації з F.nucleatum–негативним раком прямої та ободової кишки (р=0.003).
Висновки
Особливості харчування, що сприяють запаленню у кишківнику (визначені відповідно до EDIP score), мають асоціацію з підвищенням ризику F.nucleatum–позитивних колоректальних карцином. Ці дані демонструють вплив аліментарно-обумовленого запалення у кишечнику на композицію мікробіоти та колоректальний канцерогенез. Таким чином, дієтичні інтервенції можуть бути використані для персоніфікованої профілактики раку.
Посилання на оригінальну публікацію: https://doi.org/10.1016/j.cgh.2018.04.030